Фестиваль став справжнім викликом для п’ятикласників. Тільки уявіть: після тендітних звуків фортепіано залу струсонув потужний акорд електрогітари, а за глибокою поезією слідував експресивний танець. Для багатьох це був перший крок під софіти — момент, коли руки тремтять, стискаючи медіатор чи збірку віршів, а серце вистрибує з грудей. Але як тільки починалася творчість, страх відступав, залишаючи місце лише чистому мистецтву та гордості за свій перший великий успіх.

Окремою магічною частиною свята став цифровий вернісаж. Завдяки сучасним технологіям, малюнки п’ятикласників не просто прикрашали стіни, а оживали на великому екрані у яскравих відеороликах. Кожна лінія, кожен колір, збільшений до масштабів сцени, розповідав свою історію під ліричну музику. Для юних художників це був момент справжнього тріумфу — бачити свій доробок у центрі загальної уваги, відчуваючи себе частиною великого сучасного мистецтва.

Окремим перфоменсом стала “тиха вистава”- гра в шахи. Учні з цікавістю спостерігали за дійством, де за кожним рухом руки юних гросмейстерів стоїть напружена робота думки.