Пам‘ятаємо. Не забудемо . У поминальному реквіємі схилили голови всі- від найменшого до найстаршого. А перед очима : вишиті сорочки родини, стіл, накритий вишитим обрусом, глиняні мисочкм з картоплиною та зерном пшениці, згасла свічка… А родини нема- відлетіли змордовані душі як хустки- птахи…

Діти отримували із рук Світлани Анатоліївни скибочку хліба і несли ділитися ним з однокласниками. А ще, приносили цукерки, ділилися улюбленими ласощами з нашими воїнами та дітьми з деокупованих територій.

А ще учні 10-Б класу взяли участь у марафоні інфографіки “Геноцид у розрізі епох”.

Вічна пам’ять невинним жертвам геноциду.!

Слава Україні!